Полемічність — одна з найхарактерніших ознак наукових праць Петра Іванишина. Нерідко вони опиняються в центрі дискусійних розмірковувань інших авторів. Як послідовний прихильник герменевтичної школи в літературознавстві, він обстоює в цій монографії закорінення наукового розуму в культурну традицію, розгляд мистецтва слова як джерела національного буття, смислове продумування критеріїв художності. Відчуття духовних вимог постколоніального суспільства та осмислення національно-екзистенціальних констант літературознавчої інтерпретації спонукають його до критичного і метакритичного діалогу на принципах буттєво-історичного розмірковування.
Монографія адресована насамперед літературознавцям, котрі на практиці здійснюють літературно-критичне та метакритичне витлумачення, а також теоретикам літератури. Прислужиться вчителям-словесникам, аспірантам, магістрантам, студентам, усім, хто цікавиться сучасним письменством та новітнім літературознавством.
Полемічність — одна з найхарактерніших ознак наукових праць Петра Іванишина. Нерідко вони опиняються в центрі дискусійних розмірковувань інших авторів. Як послідовний прихильник герменевтичної школи в літературознавстві, він обстоює в цій монографії закорінення наукового розуму в культурну традицію, розгляд мистецтва слова як джерела національного буття, смислове продумування критеріїв художності. Відчуття духовних вимог постколоніального суспільства та осмислення національно-екзистенціальних констант літературознавчої інтерпретації спонукають його до критичного і метакритичного діалогу на принципах буттєво-історичного розмірковування.
Монографія адресована насамперед літературознавцям, котрі на практиці здійснюють літературно-критичне та метакритичне витлумачення, а також теоретикам літератури. Прислужиться вчителям-словесникам, аспірантам, магістрантам, студентам, усім, хто цікавиться сучасним письменством та новітнім літературознавством.
Полемічність — одна з найхарактерніших ознак наукових праць Петра Іванишина. Нерідко вони опиняються в центрі дискусійних розмірковувань інших авторів. Як послідовний прихильник герменевтичної школи в літературознавстві, він обстоює в цій монографії закорінення наукового розуму в культурну традицію, розгляд мистецтва слова як джерела національного буття, смислове продумування критеріїв художності. Відчуття духовних вимог постколоніального суспільства та осмислення національно-екзистенціальних констант літературознавчої інтерпретації спонукають його до критичного і метакритичного діалогу на принципах буттєво-історичного розмірковування.
Монографія адресована насамперед літературознавцям, котрі на практиці здійснюють літературно-критичне та метакритичне витлумачення, а також теоретикам літератури. Прислужиться вчителям-словесникам, аспірантам, магістрантам, студентам, усім, хто цікавиться сучасним письменством та новітнім літературознавством.