Роман Юрія Винничука, який раніше вже виходив друком, критики оцінили, як визначну подію в українській літературі.

Написаний у постмодерністській манері зі збереженням усіх характерних особливостей цього напрямку, він захоплює карколомним сюжетом, присмаченим еротикою, чорним гумором, нестримним потоком фантазії і, звичайно ж, розкішною мовою. Та водночас у цьому своєрідному романі-лабіринті присутній глибокий підтекст у формі незліченних літературних алюзій і натяків, гри з читачем, як сюжетної, так і мовної.

За словами літературознавця Ростислава Семківа, проза Юрія Винничука має повен арсенал засобів, щоб раз захопивши нового читача в полон свого тексту, вже ніколи його звідти не випустити.