У книжці подано огляд процесів літературної творчості українців на їхній етнічній території, на теренах розселення і в діаспорах. Попри державні й ідеологічні кордони, які розділяли український народ упродовж століть, прагнення до національної єдності не вгасало. Воно виражалося, зокрема, і в життєздатності культурних традицій. Автор зупиняється на основних етапах пошуку спільності в ХIХ ст. У ХХ ст. ситуація ще ускладнилася: дві великі хвилі політичної еміграції з України на Захід захопили і багатьох діячів культури та літератури. Їхня творчість розгорталася на трьох континентах. Цій вимушеній роз’єднаності протистояло відчуття відповідальності за долю національної культури, властиве багатьом інтелектуалам по обидва боки «залізної завіси», що породжувало тенденції, котрі заслуговують на порівняння. Їм і присвячена книжка.

Розраховано на читачів, які цікавляться історією й сучасним станом української літератури та культури.