Казки українського письменника В.Короліва-Старого (1879-1943) повертаються до читачів із двадцятих років минулого століття. У казках діють представники двох світів – людського й того невидимого, що його створила народна уява. Кожна з казок книги відзначається самобутнім сюжетом і лагідним гумором. Вони із захопленням читаються навіть старшими читачами, легко сприймаються дітьми, ненав’язливо вчать добру й любові до ближнього, якщо це навіть маленька Хуха-Моховинка.

Письменник, пишучи про „нечисту силу”, висловив свої чисті та високі думки про людей, турбувався про добро для народу й краще майбутнє для рідної держави.