Ця книга наукової прози є, власне, династійною справою, оскільки досліджувати та здійснювати промоцію таврійської культури почав іще дід професора Ярослава Голобородька – педагог і прозаїк Кость Голобородько, продовжив батько – письменник і журналіст Юрій Голобородько, в засадничі постулати яких укорінені інтенції цього роману-дослідження, що охоплює майже всі основні письменницькі бренди Таврії від другої половини ХІХ до помежів’я ХХ – ХХІ століть і репрезентує, імовірно, найменш «розкручену» лакуну українського літературного ареалу.