“Бути собою – основоположне право людської особистості. Обстоювання цього права не є егоїстичною примхою: ми маємо бути собою, щоб витримати власну відповідальність, не зрадити свою любов і своє незаступиме покликання. Буття собою – наскрізний мотив пропонованої збірки розвідок та есеїв Віктора Малахова. Цей мотив об’єднує низку нарисів із давньої і новітньої історії думки, зумовлює характер зображення героїв цих нарисів, від Григорія Сковороди до постатей вітчизняних філософів ХХ–ХХІ ст., відлунює у тематиці вміщених у книзі студій з етики, визначає спрямованість власних роздумів автора. Під цим кутом зору висвітлюється широке коло питань – від засадничих філософсько-етичних проблем до різноманітних конкретних аспектів людського досвіду сьогодення. Для тих, кого цікавлять проблеми духовно-моралісного самовизначення сучасної особистості”.
“Бути собою – основоположне право людської особистості. Обстоювання цього права не є егоїстичною примхою: ми маємо бути собою, щоб витримати власну відповідальність, не зрадити свою любов і своє незаступиме покликання. Буття собою – наскрізний мотив пропонованої збірки розвідок та есеїв Віктора Малахова. Цей мотив об’єднує низку нарисів із давньої і новітньої історії думки, зумовлює характер зображення героїв цих нарисів, від Григорія Сковороди до постатей вітчизняних філософів ХХ–ХХІ ст., відлунює у тематиці вміщених у книзі студій з етики, визначає спрямованість власних роздумів автора. Під цим кутом зору висвітлюється широке коло питань – від засадничих філософсько-етичних проблем до різноманітних конкретних аспектів людського досвіду сьогодення. Для тих, кого цікавлять проблеми духовно-моралісного самовизначення сучасної особистості”.
“Бути собою – основоположне право людської особистості. Обстоювання цього права не є егоїстичною примхою: ми маємо бути собою, щоб витримати власну відповідальність, не зрадити свою любов і своє незаступиме покликання. Буття собою – наскрізний мотив пропонованої збірки розвідок та есеїв Віктора Малахова. Цей мотив об’єднує низку нарисів із давньої і новітньої історії думки, зумовлює характер зображення героїв цих нарисів, від Григорія Сковороди до постатей вітчизняних філософів ХХ–ХХІ ст., відлунює у тематиці вміщених у книзі студій з етики, визначає спрямованість власних роздумів автора. Під цим кутом зору висвітлюється широке коло питань – від засадничих філософсько-етичних проблем до різноманітних конкретних аспектів людського досвіду сьогодення. Для тих, кого цікавлять проблеми духовно-моралісного самовизначення сучасної особистості”.