Науково-популярна монографія «Рід Дніпровий» має на меті спробу розкриття малодослідженої теми «Існування прадавньої України в скіфо-еллінський період». На основі «Історії» Геродота, зокрема І Скіфського логосу (4-та книга), лінгвістичних, історичних, археологічних, етнографічних тощо відомостей автор будує концептуальну гіпотезу, яка попередньо підтверджує проживання праукраїнців (сколотів за Геродотом) принаймні на обширах лісостепової зони середнього Подніпров'я. У книжці наголошується, що автор «Історії» Геродот був основоположником історії як науки й водночас — людиною-носієм грецької міфологічної традиції. Це істотно позначилося на сприйнятих ним мовах, культурі й міфології автохтонів, зокрема, скіфів. Відтак, встановлюючи сьогодні істину щодо племен, які він описує, треба зважати на деякі суб'єктивні та об'єктивні обставини, за яких писалася Геродотом «Історія». Такий висновок спонукає до перегляду, власне, скіфського питання, а також проукраїнського.
Науково-популярна монографія «Рід Дніпровий» має на меті спробу розкриття малодослідженої теми «Існування прадавньої України в скіфо-еллінський період». На основі «Історії» Геродота, зокрема І Скіфського логосу (4-та книга), лінгвістичних, історичних, археологічних, етнографічних тощо відомостей автор будує концептуальну гіпотезу, яка попередньо підтверджує проживання праукраїнців (сколотів за Геродотом) принаймні на обширах лісостепової зони середнього Подніпров'я. У книжці наголошується, що автор «Історії» Геродот був основоположником історії як науки й водночас — людиною-носієм грецької міфологічної традиції. Це істотно позначилося на сприйнятих ним мовах, культурі й міфології автохтонів, зокрема, скіфів. Відтак, встановлюючи сьогодні істину щодо племен, які він описує, треба зважати на деякі суб'єктивні та об'єктивні обставини, за яких писалася Геродотом «Історія». Такий висновок спонукає до перегляду, власне, скіфського питання, а також проукраїнського.
Науково-популярна монографія «Рід Дніпровий» має на меті спробу розкриття малодослідженої теми «Існування прадавньої України в скіфо-еллінський період». На основі «Історії» Геродота, зокрема І Скіфського логосу (4-та книга), лінгвістичних, історичних, археологічних, етнографічних тощо відомостей автор будує концептуальну гіпотезу, яка попередньо підтверджує проживання праукраїнців (сколотів за Геродотом) принаймні на обширах лісостепової зони середнього Подніпров'я. У книжці наголошується, що автор «Історії» Геродот був основоположником історії як науки й водночас — людиною-носієм грецької міфологічної традиції. Це істотно позначилося на сприйнятих ним мовах, культурі й міфології автохтонів, зокрема, скіфів. Відтак, встановлюючи сьогодні істину щодо племен, які він описує, треба зважати на деякі суб'єктивні та об'єктивні обставини, за яких писалася Геродотом «Історія». Такий висновок спонукає до перегляду, власне, скіфського питання, а також проукраїнського.