У книзі аналізуються дії трьох основних політичних сил в Російській революції – ліберально-соціалістичного партійного блоку, рад робітничих і солдатських депутатів, партії більшовиків. Революційний процес оцінюється як цілісний, без поділу на Лютневу і Жовтневу революції. Підкреслюється, що у боротьбі політичних сил завжди перемагали ради, спочатку – в союзі з ліберально-соціалістичними партіями, а потім (на етапі жовтневого перевороту) – з більшовиками. Зроблено висновок про те, що союз із ленінською партією змінив природу рад. Більшовики заповнили ради власними кадрами, тобто перетворили їх на філію партії. Доводиться, що головною причиною завоювання влади більшовиками стало перехоплення В. Леніним радянських гасел революції. Після утвердження при владі більшовики повернулися до власних програмних гасел, і в завойованій ними країні почалася революція, яка не мала нічого спільного з попередньою. Комуністична революція, як підкреслює автор, була втіленням в життя уявлень вождя партії більшовиків про державу-комуну, які склалися під впливом ідей раннього марксизму.
У книзі аналізуються дії трьох основних політичних сил в Російській революції – ліберально-соціалістичного партійного блоку, рад робітничих і солдатських депутатів, партії більшовиків. Революційний процес оцінюється як цілісний, без поділу на Лютневу і Жовтневу революції. Підкреслюється, що у боротьбі політичних сил завжди перемагали ради, спочатку – в союзі з ліберально-соціалістичними партіями, а потім (на етапі жовтневого перевороту) – з більшовиками. Зроблено висновок про те, що союз із ленінською партією змінив природу рад. Більшовики заповнили ради власними кадрами, тобто перетворили їх на філію партії. Доводиться, що головною причиною завоювання влади більшовиками стало перехоплення В. Леніним радянських гасел революції. Після утвердження при владі більшовики повернулися до власних програмних гасел, і в завойованій ними країні почалася революція, яка не мала нічого спільного з попередньою. Комуністична революція, як підкреслює автор, була втіленням в життя уявлень вождя партії більшовиків про державу-комуну, які склалися під впливом ідей раннього марксизму.
У книзі аналізуються дії трьох основних політичних сил в Російській революції – ліберально-соціалістичного партійного блоку, рад робітничих і солдатських депутатів, партії більшовиків. Революційний процес оцінюється як цілісний, без поділу на Лютневу і Жовтневу революції. Підкреслюється, що у боротьбі політичних сил завжди перемагали ради, спочатку – в союзі з ліберально-соціалістичними партіями, а потім (на етапі жовтневого перевороту) – з більшовиками. Зроблено висновок про те, що союз із ленінською партією змінив природу рад. Більшовики заповнили ради власними кадрами, тобто перетворили їх на філію партії. Доводиться, що головною причиною завоювання влади більшовиками стало перехоплення В. Леніним радянських гасел революції. Після утвердження при владі більшовики повернулися до власних програмних гасел, і в завойованій ними країні почалася революція, яка не мала нічого спільного з попередньою. Комуністична революція, як підкреслює автор, була втіленням в життя уявлень вождя партії більшовиків про державу-комуну, які склалися під впливом ідей раннього марксизму.