Сельма Лаґерлеф, поряд з Авґустом Стріндберґом, належить до найбільших шведських письменників кінця ХІХ і початку ХХ сторіччя. У своїх творах вона, як ніхто з її співвітчизників, зуміла віднайти найхарактерніші риси шведського національного характеру. Тому, хоч її яскрава, оригінальна творчість усе ж таки тяжіє до традиційної, класичної манери художнього зображення і сягає корінням у фольклор, вона мала і має великий вплив на видатних представників сучасної шведської літератури, навіть на тих, що належать до різних новітніх течій. Критика одностайно визнає, що поява "Саги про Єсту Берлінґа" Сельми Лаґерлеф знаменує собою початок епохи великого роману в шведській літературі.