Лариса Ніцой – нове ім’я в літературі, яку прийнято називати дитячою. Її казки почали виходити окремими виданнями зовсім недавно, у 2008-му, – і звідтоді з’являються одна за одною. Гарні, ошатні книжки, любовно оформлені Оленою Рощею чи Арсеном Джанік’яном. Їх приємно брати в руки і роздивлятися разом із маленькими слухачами.
Шестеро малих дітей почули жахливий стогін і зойк, що долинув із лісу.
Страшне брудне чудовисько з'явилося на галявині, але раптом почало невтішно плакати. То був Лісовуня, добрий дух лісу...
Лариса Ніцой – нове ім’я в літературі, яку прийнято називати дитячою. Її казки почали виходити окремими виданнями зовсім недавно, у 2008-му, – і звідтоді з’являються одна за одною. Гарні, ошатні книжки, любовно оформлені Оленою Рощею чи Арсеном Джанік’яном. Їх приємно брати в руки і роздивлятися разом із маленькими слухачами.
Шестеро малих дітей почули жахливий стогін і зойк, що долинув із лісу.
Страшне брудне чудовисько з'явилося на галявині, але раптом почало невтішно плакати. То був Лісовуня, добрий дух лісу...
Лариса Ніцой – нове ім’я в літературі, яку прийнято називати дитячою. Її казки почали виходити окремими виданнями зовсім недавно, у 2008-му, – і звідтоді з’являються одна за одною. Гарні, ошатні книжки, любовно оформлені Оленою Рощею чи Арсеном Джанік’яном. Їх приємно брати в руки і роздивлятися разом із маленькими слухачами.
Шестеро малих дітей почули жахливий стогін і зойк, що долинув із лісу.
Страшне брудне чудовисько з'явилося на галявині, але раптом почало невтішно плакати. То був Лісовуня, добрий дух лісу...