У книзі професора Дмитра Степовика на прикладі творчості чотирьох визначних майстрів української барокової графіки XVII й початку XVIII століть – Олександра Тарасевича, майстра Іллі, Леонтія Тарасевича та Івана Щирського – висвітлюються характерні риси одного зі світових мистецьких стилів епохи Просвітництва – стилю бароко. Україна у XVII–XVIII століттях набула унікального досвіду серед країн Центральної та Східної Європи щодо органічного єднання західноєвропейських варіантів стилю бароко з українськими мистецькими традиціями, а в ширшому розумінні – зближення православної та католицької естетики у творах на релігійну та світську тематику. Автор детально досліджує феномен українського бароко, визначає його суттєві й формальні риси у порівнянні з автохтонним стилем бароко у мистецтві країн Заходу.

Понад 200 ілюстрацій різних видів та жанрів гравюри дають уявлення про українську гравюру бароко, в ділянці якої, крім простудійованих чотирьох найвизначніших майстрів, працювали за цієї доби ще десятки інших граверів