Українське церковне малярство у Галичині. Техніка і технологія. XV - XVIII століття
Українське церковне малярство у Галичині. Техніка і технологія. XV - XVIII століття
Ця монографія Левка Скопа – друга із серї «Бібліотеки Драганівських читань», що популяризує найновіші мистецтвознавчі розвідки для ширшого кола читачів. Першу – «Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федуско, маляр зі Самбора» вийшла у 2011 році та спричинила гучний резонанс. Нова книга Левка Скопа «Українське церковне малярство в Галичині. Техніка і технологія XV–XVIII ст.» є не менш важливим для історії українського мистецтва виданням, адже техніка та технологія малярства давніх українських майстрів до сьогодні ще не була грунтовно висвітлена. Дослідники цього питання, взоруючись на російських авторів, не ставили під сумнів однотипність іконопису в Росії та Україні. Тому основи поствізантійського образотворення, досліджені та описані впродовж XIX–XX ст., без змін переносили на українські реалії.
Лев Скоп ставить питання українського мистецтва у європейський та поствізантійський контекст, аналізуючи характерні відмінності національного малярства. У своїх дослідженнях опирається на реставраційний та художній досвід. У науковій праці поетапно розглядається процес створення ікони, на прикладі давніх майстрів, спростовується цілий ряд стереотипів про український іконопис. Окрім техніки та технології книга охоплює широкий спектр мистецтвознавчих проблем. Автор подає короткий огляд історичних етапів розвитку українського мистецтва . Аналізує специфіку церковного малярства та організацію художнього процесу в Галичині. Звертає увагу на світоглядні та естетичні засади творчості галицьких художників. Монографія призначена для широкого кола читачів, що цікавляться українською культурою. Може бути практичним посібником для митців, що працюють у галузі сакрального мистецтва.
Книга Левка Скопа "Техніка та технологія українського церковного малярства у Галичині XV–XVIII ст." – друга із серії "Бібліотеки Драганівських читань", що присвячена Михайлові Драгану (1899-1952) - філософу і мистецтвознавцю, досліднику стародавнього сакрального мистецтва України. Перша – "Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федуско, маляр зі Самбора" вийшла друком у 2011 році та спричинила гучний резонанс. Серія має на меті популяризувати найновіші мистецтвознавчі розвідки для ширшого кола читачів.
На прикладах творів давніх майстрів поетапно розглянуто процес створення ікони, проаналізовано подібність та відмінність галицького малярства із візантійським та західноєвропейським.
Автор спростовує стереотипи щодо українського іконопису, зокрема твердження про його однотипність з російським. Лев Скоп розглядає питання українського мистецтва у європейському та поствізантійському контексті, аналізуючи характерні відмінності національного малярства. Автор у своїх дослідженнях спирається на реставраційний та художній досвід, який підказує, що українські майстри користувались надзвичайно простими технічними та технологічними методами, при цьому адаптуючи європейські та поствізантійські тенденції до національної традиції.
Окрім техніки та технології книга охоплює широкий спектр мистецтвознавчих проблем. Дослідник подає короткий огляд історичних етапів розвитку українського мистецтва . Аналізує специфіку церковного малярства та організацію художнього процесу в Галичині. Звертає увагу на світоглядні та естетичні засади творчості галицьких художників. Монографія призначена для широкого кола читачів, що цікавляться українською культурою. Може бути практичним посібником для митців, що працюють у галузі сакрального мистецтва.
Ця монографія Левка Скопа – друга із серї «Бібліотеки Драганівських читань», що популяризує найновіші мистецтвознавчі розвідки для ширшого кола читачів. Першу – «Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федуско, маляр зі Самбора» вийшла у 2011 році та спричинила гучний резонанс. Нова книга Левка Скопа «Українське церковне малярство в Галичині. Техніка і технологія XV–XVIII ст.» є не менш важливим для історії українського мистецтва виданням, адже техніка та технологія малярства давніх українських майстрів до сьогодні ще не була грунтовно висвітлена. Дослідники цього питання, взоруючись на російських авторів, не ставили під сумнів однотипність іконопису в Росії та Україні. Тому основи поствізантійського образотворення, досліджені та описані впродовж XIX–XX ст., без змін переносили на українські реалії.
Лев Скоп ставить питання українського мистецтва у європейський та поствізантійський контекст, аналізуючи характерні відмінності національного малярства. У своїх дослідженнях опирається на реставраційний та художній досвід. У науковій праці поетапно розглядається процес створення ікони, на прикладі давніх майстрів, спростовується цілий ряд стереотипів про український іконопис. Окрім техніки та технології книга охоплює широкий спектр мистецтвознавчих проблем. Автор подає короткий огляд історичних етапів розвитку українського мистецтва . Аналізує специфіку церковного малярства та організацію художнього процесу в Галичині. Звертає увагу на світоглядні та естетичні засади творчості галицьких художників. Монографія призначена для широкого кола читачів, що цікавляться українською культурою. Може бути практичним посібником для митців, що працюють у галузі сакрального мистецтва.
Книга Левка Скопа "Техніка та технологія українського церковного малярства у Галичині XV–XVIII ст." – друга із серії "Бібліотеки Драганівських читань", що присвячена Михайлові Драгану (1899-1952) - філософу і мистецтвознавцю, досліднику стародавнього сакрального мистецтва України. Перша – "Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федуско, маляр зі Самбора" вийшла друком у 2011 році та спричинила гучний резонанс. Серія має на меті популяризувати найновіші мистецтвознавчі розвідки для ширшого кола читачів.
На прикладах творів давніх майстрів поетапно розглянуто процес створення ікони, проаналізовано подібність та відмінність галицького малярства із візантійським та західноєвропейським.
Автор спростовує стереотипи щодо українського іконопису, зокрема твердження про його однотипність з російським. Лев Скоп розглядає питання українського мистецтва у європейському та поствізантійському контексті, аналізуючи характерні відмінності національного малярства. Автор у своїх дослідженнях спирається на реставраційний та художній досвід, який підказує, що українські майстри користувались надзвичайно простими технічними та технологічними методами, при цьому адаптуючи європейські та поствізантійські тенденції до національної традиції.
Окрім техніки та технології книга охоплює широкий спектр мистецтвознавчих проблем. Дослідник подає короткий огляд історичних етапів розвитку українського мистецтва . Аналізує специфіку церковного малярства та організацію художнього процесу в Галичині. Звертає увагу на світоглядні та естетичні засади творчості галицьких художників. Монографія призначена для широкого кола читачів, що цікавляться українською культурою. Може бути практичним посібником для митців, що працюють у галузі сакрального мистецтва.
Ця монографія Левка Скопа – друга із серї «Бібліотеки Драганівських читань», що популяризує найновіші мистецтвознавчі розвідки для ширшого кола читачів. Першу – «Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федуско, маляр зі Самбора» вийшла у 2011 році та спричинила гучний резонанс. Нова книга Левка Скопа «Українське церковне малярство в Галичині. Техніка і технологія XV–XVIII ст.» є не менш важливим для історії українського мистецтва виданням, адже техніка та технологія малярства давніх українських майстрів до сьогодні ще не була грунтовно висвітлена. Дослідники цього питання, взоруючись на російських авторів, не ставили під сумнів однотипність іконопису в Росії та Україні. Тому основи поствізантійського образотворення, досліджені та описані впродовж XIX–XX ст., без змін переносили на українські реалії.
Лев Скоп ставить питання українського мистецтва у європейський та поствізантійський контекст, аналізуючи характерні відмінності національного малярства. У своїх дослідженнях опирається на реставраційний та художній досвід. У науковій праці поетапно розглядається процес створення ікони, на прикладі давніх майстрів, спростовується цілий ряд стереотипів про український іконопис. Окрім техніки та технології книга охоплює широкий спектр мистецтвознавчих проблем. Автор подає короткий огляд історичних етапів розвитку українського мистецтва . Аналізує специфіку церковного малярства та організацію художнього процесу в Галичині. Звертає увагу на світоглядні та естетичні засади творчості галицьких художників. Монографія призначена для широкого кола читачів, що цікавляться українською культурою. Може бути практичним посібником для митців, що працюють у галузі сакрального мистецтва.
Книга Левка Скопа "Техніка та технологія українського церковного малярства у Галичині XV–XVIII ст." – друга із серії "Бібліотеки Драганівських читань", що присвячена Михайлові Драгану (1899-1952) - філософу і мистецтвознавцю, досліднику стародавнього сакрального мистецтва України. Перша – "Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федуско, маляр зі Самбора" вийшла друком у 2011 році та спричинила гучний резонанс. Серія має на меті популяризувати найновіші мистецтвознавчі розвідки для ширшого кола читачів.
На прикладах творів давніх майстрів поетапно розглянуто процес створення ікони, проаналізовано подібність та відмінність галицького малярства із візантійським та західноєвропейським.
Автор спростовує стереотипи щодо українського іконопису, зокрема твердження про його однотипність з російським. Лев Скоп розглядає питання українського мистецтва у європейському та поствізантійському контексті, аналізуючи характерні відмінності національного малярства. Автор у своїх дослідженнях спирається на реставраційний та художній досвід, який підказує, що українські майстри користувались надзвичайно простими технічними та технологічними методами, при цьому адаптуючи європейські та поствізантійські тенденції до національної традиції.
Окрім техніки та технології книга охоплює широкий спектр мистецтвознавчих проблем. Дослідник подає короткий огляд історичних етапів розвитку українського мистецтва . Аналізує специфіку церковного малярства та організацію художнього процесу в Галичині. Звертає увагу на світоглядні та естетичні засади творчості галицьких художників. Монографія призначена для широкого кола читачів, що цікавляться українською культурою. Може бути практичним посібником для митців, що працюють у галузі сакрального мистецтва.
