Про Винниченка – політика, літератора, художника – сказано багато, написано не одне дослідження, захищені дисертації. А от про Винниченка-розбещенця ніхто досі так голосно не говорив. Надія Миронець вирішила виправити такий стан речей, розворушивши інтимний епістолярій письменника. Копатися в чужій брудній білизні – річ неприємна й неетична, але Володимира Кириловича вже давно нема, а бурхливе життя митця спокушає дослідників роздягнути його догола. Як на мене, ця книжка не належить до науки в повній мірі. Сторінки «полуничного» життєпису подекуди схожі на вигадку, белетристику. Хоча науковець запевняє нас, усе по-чесному, базується на документах із архівів. Проти фактів не попреш, їхня упертість доводить, що Винниченкове інтимне біо не потребує вигадок чи домальовок, воно колоритне і яскраве для нашого часу, а для минулого століття й поготів.