У наш перенасичений різноманітною інформацією час важко зіставляти відомості, імена і твори однієї доби, що належать до різних царин історії культури. Однак і колись, і нині архітектура та література були і є продуктом однієї епохи, що у різний спосіб віддзеркалювали її дух та історичну сутність. Тож цілком природним буде нагадати читачеві про таку історичну цілісність. Саме цьому і присвячено книгу. На розповіді про пам’ятки архітектури (переважно оборонної) надихнули літературні або фольклорні твори, які стосуються подій, що відбувалися під стінами твердинь. У народних піснях, думах і віршах згадуються якщо не власне фортифікаційні споруди, то визначні люди, що їх боронили чи штурмували. Кожний розділ книги присвячено одному літературному твору і, відповідно, згаданим у ньому пам’яткам фортифікаційного мистецтва, серед яких як загальновідомі фортеці Кам’янця-Подільського, Хотина, Острога, Почаєва чи Білгорода-Дністровського, так і маловідомі широкому читацькому загалові оборонні споруди Сатанова, Жванця, Кременця, Теребовлі та інших міст.
У наш перенасичений різноманітною інформацією час важко зіставляти відомості, імена і твори однієї доби, що належать до різних царин історії культури. Однак і колись, і нині архітектура та література були і є продуктом однієї епохи, що у різний спосіб віддзеркалювали її дух та історичну сутність. Тож цілком природним буде нагадати читачеві про таку історичну цілісність. Саме цьому і присвячено книгу. На розповіді про пам’ятки архітектури (переважно оборонної) надихнули літературні або фольклорні твори, які стосуються подій, що відбувалися під стінами твердинь. У народних піснях, думах і віршах згадуються якщо не власне фортифікаційні споруди, то визначні люди, що їх боронили чи штурмували. Кожний розділ книги присвячено одному літературному твору і, відповідно, згаданим у ньому пам’яткам фортифікаційного мистецтва, серед яких як загальновідомі фортеці Кам’янця-Подільського, Хотина, Острога, Почаєва чи Білгорода-Дністровського, так і маловідомі широкому читацькому загалові оборонні споруди Сатанова, Жванця, Кременця, Теребовлі та інших міст.
У наш перенасичений різноманітною інформацією час важко зіставляти відомості, імена і твори однієї доби, що належать до різних царин історії культури. Однак і колись, і нині архітектура та література були і є продуктом однієї епохи, що у різний спосіб віддзеркалювали її дух та історичну сутність. Тож цілком природним буде нагадати читачеві про таку історичну цілісність. Саме цьому і присвячено книгу. На розповіді про пам’ятки архітектури (переважно оборонної) надихнули літературні або фольклорні твори, які стосуються подій, що відбувалися під стінами твердинь. У народних піснях, думах і віршах згадуються якщо не власне фортифікаційні споруди, то визначні люди, що їх боронили чи штурмували. Кожний розділ книги присвячено одному літературному твору і, відповідно, згаданим у ньому пам’яткам фортифікаційного мистецтва, серед яких як загальновідомі фортеці Кам’янця-Подільського, Хотина, Острога, Почаєва чи Білгорода-Дністровського, так і маловідомі широкому читацькому загалові оборонні споруди Сатанова, Жванця, Кременця, Теребовлі та інших міст.